Сценарій підготувала Мельник С.П., заступник директора з виховної роботи Бориспільського ліцею імені Юрія Головатого.
Ведучий 1:
Історію нашої держави творимо сьогодні. Молоде покоління не забуває сторінок історії, пам’ятаючи про минуле, гідно вшановуючи славних героїв України, упевнено крокує в майбутнє.
Ведуча 2: Пам’ятаємо загиблих, шануємо живих! Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну!
Ведучий 1:
Усім стояти струнко! Звучить Гімн України!
Гімн України
Ведуча 2: Згадаємо наших загиблих Героїв хвилиною мовчання.
Хвилина мовчання
Ведучий 1: СЛАВА УКРАЇНІ!
Ведуча 2: ГЕРОЯМ СЛАВА!
Ведучий 1:
Сьогодні ми схиляємо голови в пам’ять нашого земляка Валерія Гудзя, який загинув під час виконання службового обов’язку в російсько – українській війні. Вічній Пам’яті Валерія Гудзя присвячується!
Ведуча 2:
Валерій Гудзь народився 12 лютого 1971 року. Цього року йому б виповнилося 54 роки.
Ведучий 1:
1988 року закінчив наш ліцей, який колись мав назву Бориспільська середня школа №1, на відмінно, зі срібною медаллю. У шкільні роки захоплювався математикою, фізикою, хімією, історією, літературою, спортом, військовою підготовкою, легкою атлетикою, футболом та шахами. З дитинства мріяв стати військовим командиром, професійно займався спортом, бігав по 5 км кожного дня. Змалечку проявляв силу волі та мужність.
Ведуча 2:
Майстер спорту з боксу. 10 років служив в ЗСУ у 79-ому парашутно-десантному полку міста Миколаєва.
У 2001 році у званні майора Валерій Гудзь звільнився в запас і почав працювати в рідному місті Борисполі. До війни працював викладачем Бориспільського професійно-технічного ліцею. Був тренером з боксу дитячо-юнацької спортивної школи. Заснував перший в області військово-патріотичний клуб «Боривітер».
Ведучий 1:
Ведуча 2:
Про нагороду «Народний Герой України» Валерій Гудзь казав: «…Нагорода є не тільки визначною, але й покладає на мене дуже велику відповідальність — бути людиною, бути порядним, гідним цього звання, не зганьбити своє ім’я».
Ведучий 1:
Двадцять четвертого лютого 2022 року в Україну прийшло найбільше горе, що обірвало наше щастя та спокій, — війна.
(вірш) Поезія вільних.
В моїй Україні сьогодні війна.
Десь плаче тихенько дитина мала.
Десь мати ридає за сином своїм,
І свічка палає в кімнаті пустій.
В моїй Україні сьогодні війна.
Росія вбиває тут наші міста,
Росія не бачить наших тих сліз,
Росія не чує тих стонів гучних.
В моїй Україні сьогодні війна.
Під звуки сирен засинаєм щодня,
І дякуєм Богу за прожитий день
І кожну хвилину цінуєм тепер…
Ведучий 1:
У перші хвилини початку війни наші герої-захисники стали на чатах спокою та миру, узявши зброю, пішли на фронт захищати своїх дітей, дружин, матерів, свою Україну-неньку. Знали, що можуть не повернутися, що можуть не дожити до наступного ранку, до мирного дня.
Ведуча 2: У березні 2022 року Валерій Федорович Гудзь спланував та особисто очолив проведення наступальної операції щодо зачищення околиць Попасної від російських військ.
Ведучий 1:
Один з подвигів героя під час виходу з Ізваринського напівоточення: у бою під селищем Старобешеве на Донеччині, на очах усіх танкістів загинув командир. Росіяни наступають, українські бійці починають відстрілюватись, відступати. І в той момент Валерій Гудзь вискочив на танк та заявив, що приймає командування на себе. Він повів солдат в атаку… Наші бійці ЗСУ дали гідну відсіч ворогу, знищили більшу частину рашистів й гідно тримали оборону на своїх позиціях”.
Ведуча 2:
Ведучий 1:
Званням Герой України нагороджений посмертно з врученням ордена «Золота Зірка» – за особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, почесний громадянин міста Борисполя й Бориспільського району, кавалер ордена Богдана Хмельницького.
Валерій Гудзь віддав своє життя в боротьбі за свободу України-неньки, боронячи її незалежність, відвойовуючи наш мир та спокій.
Пам’ять про Валерія Гудзя ми бережемо в наших серцях. Завдяки його героїзму, мужності, силі, відданості Україна залишається незламною, непереможною, вільною та незалежною!
Ведучий 1:
Пісня «Я хочу». Виконує Гадючко Христина, переможниця територіального конкурсу вокалістів «Таланти твої, Бориспільщино!».
Пісня «Я хочу».
Ведуча 2:
Переглянемо уривок з фільму про Валерія Гудзя.
Перегляд фільму
Ведуча 1: «Люби Україну, як матір люби…», Українці, мужні сини й доньки, з молоком матері засвоїли просту й основоположну істину: « Ми переможемо, здолавши ворогів і те зло, що вони принесли з собою». Славімо кожного захисника, який щодня боронить нас від російських окупантів! Пам’ятаймо ім’я кожного Героя, який віддав своє життя за тебе, моя Україно!
Ведучий 2:
Найкращі з кращих падають від куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах,
Звучать слова: «Герої не вмирають!»
Ведучий
Вони живуть навіки у серцях
І в пам’яті народу України.
І не дозволять нашим ворогам
Перетворить Вітчизну на руїни.
1 учень:
Пригадаємо імена Героїв, випускників нашого закладу, які віддали своє життя за мирне майбуття в Україні.
ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ МОМОТ, випускник 1991 року. Прапорщик, старший повітряний радист авіабригади «Блакитна стежа» загинув 06 червня 2014 року під м. Слов’янськ, на Донеччині.
2 учень:
ЛОГВИН ГЕННАДІЙ БОРИСОВИЧ, випускник 1987 року. Старший сержант, кулеметник мотопіхотної роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади 06 серпня 2015 року зник безвісти під Горлівкою, на Донеччині.
1 учень:
ДЗЮБА АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ , випускник 1985 року. Старший сержант з позивним «Спасатель» загинув 16 листопада 2022 року виконуючи бойове завдання.
2 учень:
ПІНЧУК ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ, випускник 1988 року. Командир відділення, сержант, загинув 29 січня 2023 року на Харківщині.
1 учень:
НОСАЧ ОЛЕГ ІВАНОВИЧ, навчався в нашому закладі у початкових класах до 2014 року. Закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Продовжив навчання в Польщі, м. Ніско. Солдат, боєць спецпідрозділу ГУР Міністерства оборони України «KRAKEN» пішов добровольцем на війну. Його життя обірвалося на 19 році, 30 січня 2023 року, на Донеччині.
2 учень:
МАКСИМЧУК ЄВГЕН АНАТОЛІЙОВИЧ, випускник 2005 року. У мирний час працював старшим лейтенантом на посаді оперуповноваженого Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області. 13 червня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання під Донецьком.
1 учень:
ВИННИК АРТЕМ ЯРОСЛАВОВИЧ, випускник 2012 року. На початку війни повернувся із-за кордону та приєднався до добровольчого формування. 30 вересня 2023 року 27-річний солдат, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового батальйону загинув під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій на Донеччині.
2 учень:
ДЗЮБА МАКСИМ ВАСИЛЬОВИЧ, випускник 2008 року.
Старший солдат, розвідник відділення розвідувального взводу загинув 15 жовтня 2023 року на Донеччині. Йому було 30 років…
1 учень:
РЕУТ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ, випускник 1996-го року. Стрілець другої десантно-штурмової роти, першого десантно-штурмового батальйону помер 07 жовтня 2023 року, після тяжких поранень у боях за місто Бахмут.
2 учень:
БОНДАР СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, випускник 1995 року. Солдат, водій гранатометного відділення взводу вогневої підтримки, загинув 28 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
1 учень:
ТЕПЛЮК ВЛАДИСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ, випускник 2006 року. Молодший сержант, головний сержант взводу розвідки спеціального призначення батальйону оперативного призначення Національної гвардії України загинув 12 травня 2024 року під час виконання спецзавдання на Луганщині.
2 учень:
ЯКУБОВ РУСЛАН ІСКАНДЕРОВИЧ, випускник 2014 року. Стрілець відділення охорони, взводу охорони, 126 роти, 25-річний солдат поблизу Вовчанська отримав важке поранення й після довгого лікування помер 23 липня 2024 року.
1 учень:
КАВУН РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ, випускник 1999 року. Солдат, стрілець бригади морської піхоти, загинув 06 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині.
2 учень:
КОХАН СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ, випускник 1989 року. Боєць 67-ої окремої механізованої бригади ДУК загинув 24 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Вічна пам’ять Героям!
