Традиційно, в межах патріотичного виховання до Дня пам’яті жертв Другої світової війни, в ліцейному музеї “Історія школи було проведено заходи
“Пам’яті Юрія Головатого”


Юрій Головатий народився 23 липня 1923 року.
1941 року закінчив середню школу №1 (а нині ліцей імені Ю.Головатого).



– Ось деякі факти з історії Бориспільщини у Другу світову війну:
23 червня 1941 року фашистські літаки бомбардували аеродром військового містечка. Уже 23 вересня 1941 року Бориспіль окупували німецькі війська. Захисники міста змушені були невеликими групами з боями біля Баришівки, Гусинець, Дівичок виходити На території аеродрому до жовтня 1942 року функціонував табір для військовополонених. У лютому 1943 році в придніпровських лісах біля Сошникова розпочав свою діяльність партизанський загін ім. Щорса. Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, в цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). Бориспіль звільняла 136-а дивізія під командуванням Iвана Пузікова. В ніч на 23 вересня бійці дивізії увірвались у місто, захопили аеродром, багато зброї, чимало полонених.

За два роки окупації фашисти вбили і закатували в Бориспільському районі 497 громадян. Понад 5 тисяч вивезли до Німеччини. В боях за визволення Батьківщини загинуло понад 8 тисяч мешканців району, в тому числі понад три тисячі бориспільців. Більше 5 тисяч воїнів лежать в братських могилах району. На території сучасної школи лінгвістики в період 1941-1943 рр. фашисти проводили розстріли місцевого населення. Після війни учні тоді іще 5-ої школи насипали курган з землі привезеної з місць найбільших битв Радянсько-німецької війни.
В цій війні віддав своє життя і молодий хлопець, який навчався в нашій школі – це Головатий Юрій Максимович.

Ніхто не забутий, ніщо не забуте!..
Юрій Головатий – Герой радянського часу, і це одна зі сторінок нашої історії! Історія України тисячолітня. Були битви з печенігами, половцями, монголо-татарами… фашистами… І ми й нині пам’ятаємо героїв, які поклали життя, захищаючи рідну землю. Ми, нащадки їхні, повинні шанувати пам’ять про них.


